Історія школи №23 в Краматорську

Утеплений та красивий фасад, оновлений харчоблок, нове поле для мініфутболу, затишні класи, дитячий гамір та суворий шкільний дзвоник… Так, ще рік тому можна було описати школу № 23 у Краматорську. Нині ж від будівлі навчального закладу залишилися лише руїни, шкільне подвір’я усипане камінням та будівельним сміттям, а посередині одиноко стоїть тримач від баскетбольного кільця…

Росіяни знищили школу на світанку 21 липня 2022 року.

«Нашу школу обстріляли о 4:00 ранку… До останнього я не вірила, що це сталося. Бо вона стоїть якось відокремлено в нашому місті, після гарного ремонту… Потім стали надходити перші фотографії, але все одно я шукала зачіпки, щоб думати, що це не моя школа. Коли все підтвердилося, це був шок», – розповіла проєкту «Свій дім» директорка школи №23 Наталія Писаренко.

У стінах школи №23 пані Наталія провела усе своє свідоме життя. Її педагогічний шлях у цих стінах почався ще 30 років тому, одразу після закінчення інституту. Останні 20 років вона – директорка, яка продовжує викладати математику.

«Я сумую за всім, що залишилося в школі. Там і особисті речі, і наші дуже сучасні, красиві класи, де було тепло, де було затишно, спокійно… А ще сумую за тим задоволенням, яке я знаходила, коли приходила до своєї школи протягом стількох років. За атмосферою… І це відчуваю не тільки я, а й весь наш колектив».

Під завалами школи залишилися дуже багато пам’ятних речей, які не встигли врятувати.

«Найдорожчі – це ті подарунки, які зробили учні. Один з останніх таких подарунків – це «Орден дитячих симпатій». Його діти зробили з різної деревини. Дуже красивий орден був… А от випускники подарували мені чашку з написом «Найкращому директору», – із сумом згадує директорка.

До війни у школі №23 навчалися понад 500 учнів. Наразі більшість з них продовжують навчання, але дистанційно та разом з учнями школи №17.

«Зараз усі школи нашого міста працюють дистанційно. І ми поки що всі в однакових умовах. Але я уявляю той час та вірю, що він настане, й діти повернуться в школи. Але, на жаль, наші діти, які зараз переведені до сусідньої школи, цього зробити не зможуть…»